Карбуючи крок до Вічного Вогню іде почесна варта. У цьому році право нести варту біля Вічного Вогню дістали ліцеїсти, члени дитячої організації «Клуб юних миротворців» Козирський Олександр, Солодкий Ярослав, Чепурний Юрій та Дияк Михайло.
У сквері Танкістів святкування продовжилось покладанням квітів до пам’ятника та мітингом-реквіємом.
Зі вступним словом до присутніх звернувся міський голова Михайло Сімашкевич. Він привітав ветеранів, які ще сьогодні поряд з нами, й згадав тих, хто віддав своє життя в ім’я визволення та свободи Батьківщини. Наголосив Михайло Євстафійович й на тому, що сьогодні окремі особи намагаються переписати історію й мінімізувати подвиг українського народу у Великій Вітчизняній війні.
"Мені прикро, що сьогодні з’являються книги та фільми, які показують не ту історію, якою вона була насправді. Та, на щастя, серед нас ще є ті, хто може розповісти сучасному поколінню, якою була та страшна правда. І мені навіть не хочеться уявляти, яким би було сьогодні життя нашої країни та нашого міста, якби не вони. Тому низько схиляю голову перед вашим подвигом, шановні ветерани”, - сказав Михайло Євстафійович.
Звернулись до присутніх і ветерани Великої Вітчизняної війни Віктор Скірко та Іван Кошелєв. Віктор Георгійович згадав, якими вони були - ті останні дні перед довгоочікуваним здобуттям Перемоги.
Для визволителів лунали пісні воєнних часів. У декого від правди, оспіваної у піснях, котились сльози. Учні шкіл вручили голові Ради Ветеранів Леонтію Рогалю книгу "Лист до ветерана”, підтвердивши, що молоде покоління міста
збереже в серці пам'ять про подвиг своїх земляків.
Усіх, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни, присутні згадали хвилиною мовчання.
Далі, за участю військових гарнізону, ліцеїстів військового ліцею та військового оркестру парад пройшов вулицею Князів Коріатовичів.
Ветеранів, які їхали цією ж вулицею, кам’янчани, які створили своєрідний "живий коридор” від скверу Танкістів до стадіону імені Тонкочєєва, вітали гучними оплесками.
