На базі Центрального табору туристського активу учнів України (Закарпатська область, Іршавський район, с. Осій) успішно завершив свою роботу III (Всеукраїнський) етап дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Карпатська Січ: Джура-2012», який проходив з 18 по 24 липня 2012 року.
Ця гра вже четвертий рік поспіль проводиться Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України спільно з Радою козацьких отаманів України
та МБУ «Центр Національного Відродження» при активній підтримці козацьких і громадських патріотичних організацій. Співорганізатором цьогорічного Всеукраїнського етапу виступило Міністерство оборони України. Учасниками цьогорічного Всеукраїнського етапу стали кращі рої навчальних закладів з 21 області України: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської. Юнаки та дівчата, що стали учасниками Всеукраїнського етапу гри, випробували свої сили у військово-спортивних та туристсько-спортивних змаганнях: впоряд (стройова підготовка), народна боротьба «Навхрест» (українська народна боротьба-гра на «дужання», туристсько-спортивна смуга перешкод, стрільба з пневматичної гвинтівки, гра «Пластун» (комплексна командна інтелектуально-екстремальна гра з військово-спортивними та туристичними елементами та використанням методик гри «Квест»), теренова гра (тактична гра на місцевості із використанням елементів страйкболу), «Рятівник» (змагання з надання першої долікарської допомоги та елементи рятувальних робіт), а також у конкурсах: гра «Відун» (інтелектуальні змагання із знань історії України: доби козаччини, українських військових формувань різних епох, сучасних Збройних Сил України за формою «Брейн-ринг», «Що?, Де?, Коли?»), ватра – представлення творчо-мистецького звіту рою (мистецька композиція), бівак (таборування).

 

В Україні джурами завжди називали, як про це записано в Малій енциклопедії Українського козацтва, «молодих вихованців, зброєносців і помічників досвідченого козака. Інститут джур був дуже поширений і авторитетний, бо існував протягом усієї історії козацтва. Стати джурою міг не кожен, а лише той, хто годився до козацької служби, пройшовши певні випробовування – як фізичні, так і моральні. Причому духовна загартованість передувала фізичній, якої набували упродовж кількох років. Виховувалися перш за все розважливість та поміркованість, впевненість у собі і власних силах. За існуючою у Війську Запорозькому традицією кожен козак на схилі життя мав підготувати для служби у Війську замість себе молодого юнака. У джури брали своїх молодших родичів (якщо вони були), а частіше – сторонніх підлітків, яких спочатку привчали до ведення козацького господарства, а пізніше, вже на Січі, навчали військовій справі. Система виховання була досить жорсткою. І далеко не всі вихованці годилися для військової служби. Часто вони успадковували від своїх вихователів не тільки військовий досвід, а й усе майно і господарство. У перших воєнних походах патрон-вихователь пильно опікувався своїм джурою, доки той не набуде певного досвіду і не стане повноцінним козаком. У свою чергу джура мав усіляко дбати про свого наставника і беззаперечно виконувати всі його накази, демонструючи при цьому швидкість, дотепність та кмітливість».